Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ОГЛЯД ЗМІ. Апеляційний суд залишив вирок у справі про замах на суддю без змін

08 лютого 2024, 09:09

Івано-Франківський апеляційний суд підтвердив вирок у справі про посягання на житт судді.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 11 січня.

У жовтні 2023 року чоловіка визнали винним у замаху на вбивство судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.

Вважається, що обвинувачений, невдоволений розглядом своєї кримінальної справи, намагався убити суддю, щоб відтвермінувати вирок і суворе покарання у вигляді позбавлення волі.

Зловмисник, нібито, мав спільника, якого слідство так і не встановило. Цей співучасник стежив за суддею, вивчив його спосіб життя. Вранці при виїзді судді з гаражу мала спрацювати граната, прикріплена до гаражних ролетів. Але детонації не сталося, суддя помітив підозрілий предмет і викликав спеціалістів. 

Чоловіка засудили на підставі результатів ДНК, виявлених на рукаві сорочки, в яку була загорнута граната на місці злочину.

Обвинувачений вину не визнав. Він запевняє, що не мав мотиву вбивати суддю. Під час судових засідань він ніколи не висловлював погроз чи залякувань на адресу судді, що підтверджується аудіо- та відеозаписами. У тій справі, на думку його захисника, не було доказів  і він навіть не мав запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. 

В апеляційній скарзі йшлося про те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги одні висновки експерта, відкинувши інші, які підтверджують невинуватість обвинуваченого. 

Адвокат стверджує, що суд послався на єдиний сумнівний доказ, а саме: висновок молекулярно-генетичної експертизи Івано-Франківського НДЕКЦ, в якому зазначалося про те, що на фрагменті рукава сорочки, в який була загорнута граната, генетичні ознаки клітин з ядрами нібито збігаються з ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого. Але попередня молекулярно-генетична експертиза встановила, що на фрагменті рукава сорочки виявлені тільки поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки яких не встановлено в звʼязку з руйнуванням ДНК. У січні 2023-го висновком повторної молекулярно-генетичної експертизи Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи збігів ДНК не вивлено і встановлено, що ДНК-профіль на фрагменті рукава сорочки належить іншій особі чоловічої статі.

За висновками цілого ряду інших молекулярно-генетичних експертиз речових доказів, вилучених з місця події, ДНК для ідентифікації або не вистачає, або взагалі немає.

Однак апеляційний суд не погоджується із доводами захисту і вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано послався на висновок молекулярно-генетичної експертизи.

У судовому засіданні встановлено, що у 2020 році експерт Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України робив змиви з фрагменту рукава сорочки лише в місці найбільш імовірного контакту з тілом людини. Через понад три роки експерт «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз» зробив свої вирізки з фрагменту рукава сорочки, отримавши препарати ДНК, генотип яких не співпадає з ДНК-профілем обвинуваченого.

У 2021 році також досліджувалися ДНК з осаду витяжки клаптиків рукава сорочки, в якому була захована граната. Експерт Одеського обласного бюро СМЕ вирішив, що ДНК в осаді витяжки може належати невстановленій особі чоловічої статі. Але через кілька місяців Івано-Франківський НДЕКЦ підтвердив збіг ДНК із обвинуваченим.

Суд вважає, що висновки експертиз 2020 і 2023 року були отримані за різними методиками і стосувались дослідження певних фрагментів рукава сорочки без дослідження пробірок з осадами витяжок. 

Експертизи, яка вказували на невинуватість обвинуваченого, на думку суду, отримані на підставі неповних даних та за методикою, яка не забезпечувала отримання обʼєктивного та надійного результату.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості злочинів, особу винного, зокрема те, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше неодноразово судимий.

Апеляційний суд залишив вирок про 10 років увʼязнення без змін.

Засуджений має право подавати скаргу до Верховного Суду.

«Судовий репортер»