Четверта Міжнародна конференція для адміністраторів суду відбулася у Стамбулі

2-4 листопада 2009 року в м. Стамбул, Турецька Республіка, відбулася Четверта Міжнародна конференція для адміністраторів суду.

Конференція організована Міжнародною Асоціацією Судового Адміністрування спільно із Міністерством Юстиції Турецької Республіки та столичним Муніципалітетом.

Участь у конференції взяли понад 200 учасників з близько 30 країн світу, зокрема з Австралії, Азербайджану, Афганістану, Болгарії, Грузії, Естонії, Єгипту, Індії, Індонезії, Канади, Киргизії, Латвії, Литви, Македонії, Мексики, Молдови, Нігерії, Пакистану, Польщі, Росії, Сінгапуру, Словенії, США, Туреччини, України, Швейцарії, а також з Палестинської автономії.

Учасники конференції обговорили нововведення в модернізації судової системи, політику та ініціативи автоматизації, впроваджені міністерством юстиції Туреччини та Національною судово-інформаційною системою для переходу на таку систему адміністративної юстиції, справдження нового кадрового проекту міністерством юстиції. Як було повідомлено на конференції, в Туреччині в 2002–2007 роках відбулась найбільша за останні десятиріччя революція в судах – запровадження Національної юридичної інформаційної системи (турецькою скорочено – UYAP). Цим проектом були охоплені усі суди, до проекту були залучені усі працівники судів (59 тисяч осіб), включені до системи усі види судових документів (у Туреччині щороку розглядається близько 20 млн. судових справ). Під час запровадження Національної юридичної інформаційної системи в країні було придбано понад 38 тисяч персональних комп’ютерів, 21 тисяч лазерних принтерів та інше необхідне обладнання. Навчання комп’ютерній грамоті було здійснено стосовно усіх без винятку суддів, прокурорів та працівників судів. Нині щоденно системою користуються 53 тисяч осіб. В UYAP є вся необхідна судова інформація для громадян (спеціальний портал), за винятком інформації, що стосується питань безпеки. Утім, і до останньої можливий доступ громадянина, якщо він придбав і має власний електронний підпис, за допомогою якого його можна ідентифікувати. Кожен може отримати усю існуючу в будь-яких судових справах інформацію про себе – для цього потрібно ввести в систему свій ідентифікаційний код та сплатити через мобільний зв'язок (не потрібно йти до відділення банку, стояти у черзі тощо) лише одну турецьку ліру (близько 0,5 євро). Із системи громадяни можуть також отримати вичерпну інформацію про те,  як порушити справу, як звернутися до суду, як подати апеляцію та безліч іншого.

Національна юридична інформаційна система містить повну інформацію про осіб, які раніше були засуджені (включаючи їх фото, які можна використовувати, зокрема, для упізнання) – при цьому існує багато критеріїв пошуку цих осіб в системі. Така інформація є доступною передусім для суддів і працівників правоохоронних органів, для раніше засуджених, а за певних умов – і для інших осіб. Сьогодні у 75-мільйонній Туреччині вже зареєстровано близько 100 тис. користувачів UYAP – один із кожних п'ятисот дорослих жителів країни. Система автоматично створює документи (заяви, позовні заяви, клопотання тощо) за певними формами – варто внести до неї лише мінімум початкових даних.

Під час зібрання також було розглянуто вимоги до будівель судів, зокрема, щодо врахування різних факторів при плануванні приміщення суду, альтернативи архітектурі та функціям традиційних будівель судів, доступ до правосуддя, потенціал комунікаційних технологій для транслювання судових засідань.

Учасники конференції відзначали, що проблемою судів є архітектура будівель, котра повинна враховувати, зокрема:

- вимоги процесуального закону (наявність залів засідань, нарадчих кімнат, кімнат для свідків тощо);

- потреби суддів, прокурорів, адвокатів, присяжних;

- потреби апарату судів;

- інтереси сторін, що сперечаються;

- сучасні інформаційні технології.

Навіть в таких країнах як Венесуела чи Гватемала, котрі важко назвати передовими, останнім часом побудовано чимало нових приміщень судів, які цілком відповідають вимогам часу. Технічна допомога з метою будівництва нових приміщень судів та комп’ютеризації надавалась Словенії, Молдові, Киргизії, Македонії, Азербайджану, Саудівській Аравії, іншим країнам, що також впровадили відповідні програми.

Під час будівництва приміщень судів необхідно враховувати принципи економії коштів, безпеки, зручності, достатності та ін. Наприклад, слід виключити випадки, коли суддя змушений їхати в ліфті разом з членами сім’ї підсудного (засудженого), а адвокат не має можливості зробити презентацію за допомогою комп’ютерного проектування на екран.

Підкреслювалось, що суд – це символ правосудної системи, символ держави, символ права.

Згідно з сучасними вимогами, в судах повинні користуватися окремими входами до приміщень судів і окремими коридорами для пересування судді, прокурори і працівники апаратів судів; відвідувачі; конвої з підсудними.

При цьому слід створювати такі приміщення, конфігурацію яких можна було б легко змінити, пристосовуючи її до нових потреб, що утворюватимуться постійно у зв’язку з впровадженням нових технологій або нових вимог закону тощо. Необхідно також передбачити генератори на випадок несподіваного припинення подачі електроенергії, сховати усі кабелі, забезпечити захист людей від електромагнітного впливу тощо.

Також учасники конференції проаналізували вплив глобальної економічної кризи на судову систему та відправлення правосуддя, нову практику виживання в умовах зменшення фінансування.

Доповідаючи про протистояння світовій економічній кризі, учасники конференції відзначили, що влада вимушена вдаватися до незвичайних і непопулярних кроків, а саме:

- збільшувати судові збори, незважаючи на те, що це означає погіршення доступу до правосуддя;

- не призначати нових співробітників на вакантні посади;

- заморожувати існуючий розмір заробітної плати;

- навіть зменшувати заробітну плату (на цей крок пішли, наприклад, у Каліфорнії, де 97% суддів і працівників суду примусово-добровільно погодились на зменшення їх заробітної плати – аби не було скорочень, тривалих відпусток без збереження заробітної плати тощо);

- відправляти окремих суддів і працівників суду на 1 чи 2 дні на місяць у примусову відпустку без збереження заробітної плати;

- закривати суди на 1 - 2 дні на місяць;

- скорочувати витрати на зв’язок, транспортні, комунальні та інші витрати.

Саме за допомогою цих заходів, що вживаються у такій економічно потужній державі, як США, під час кризи вдалося заощадити кошти з метою збереження досягнутого раніше рівня правосуддя.

Іншими засобами протистояння світовій економічній кризі були визначені:

- уніфікація процедур розв’язання судових спорів;

- спрощення процедур розв’язання судових спорів;

- скасування окремих з них, керуючись попередньою практикою, (наприклад, в Естонії судді Верховного Суду можуть без пояснення причин відмовляти у касаційному розгляді справи, а касаційний розгляд окремих справ відбувається лише тоді, коли це необхідно для гармонізації судової практики у межах усієї країни, в усіх інших випадках розгляд справи завершується з винесенням рішення апеляційного суду);

- заміна судових процедур альтернативними, як-от медіація, арбітраж, переговори тощо (при цьому, наприклад в Нігерії, на ту сторону, яка відмовляється від переговорів та примирення, покладаються усі судові витрати);

- зменшення кількості осіб, до яких застосовується попереднє ув’язнення і покарання у виді тюремного ув’язнення (про економічне значення цього фактору можна судити, враховуючи, що в США на утримання ув’язнених витрачається 18,3 млрд. доларів).

За підсумками Четвертої Міжнародної конференції для адміністраторів суду було прийнято ряд рішень рекомендаційного характеру.