Під час конференції в Одесі представник Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Олександр Кравець запропонував переглянути роль Громадської ради доброчесності і надати ВРП право відсторонювати посадовців за необгрунтовану критику судової гілки влади. Але європейські експерти захищають важливість участі громадянського суспільства у відборі і оцінці суддів, а також залучення міжнародних експертів до судової влади.

Так, член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування, суддя П’ятого апеляційного адміністративного суду Олександр Кравець під час конференції «Судова влада: синергія заради ефективності» презентував позицію Асоціації розвитку суддівського самоврядування (АРССУ) щодо Концепції судової реформи.

Так, Концепція розвитку судової влади, презентована О. Кравцем, пропонує ліквідацію Громадської ради доброчесності. «Наша організація вважає, що ГРД має припинити своє існування із повноваженнями участі у процедурах кваліфікаційного оцінювання суддів», - підкреслив Кравець. 

«Саме оцінка доброчесності суддів має здійснюватися професійною суддівською спільнотою. Бо, крім колег, ніхто не може сказати краще, чи вірно вчиняє колега чи невірно.

І будь-які оцінки з боку, вибачте, нерелевантних представників громадського суспільства не можуть лягати в основу подальшої кар’єри судді», - зазначив Олександр Кравець.

Тому, на його думку, Рада суддів України має займатися цим питанням.

Також він запропонував, що треба зміцнити повноваження Вищої ради правосуддя стосовно притягнення до відповідальності за шкоду авторитету правосуддя.

«Ми маємо ситуацію, коли будь-яка посадова особа може дозволяти собі висловлювання, які наносять величезну шкоду авторитету правосуддя. І якщо б ВРП мала повноваження відсторонювати таких осіб на певний час за такі безвідповідальні дії, то це було б дуже ефективним механізмом», - зазначив член правління АРССУ.

Крім того, за його словами, ВККС має складатися на дві третини з суддів. Також він пропонує ввести дисциплінарну відповідальність членів ВККС: обмеження винагороди і дострокове припинення повноважень.

Також він посумував щодо практики ВС, за якою рішення ВККС фактично є «недоторканими». «У нас, на жаль, за практикою ВС, яка буде озвучена пізніше, ВККС залишилася поза судовим контролем. Бо все, що вона робила, було «правильним» та «зробленим в межах дискреції», в яку «не дай Боже комусь втрутитися». А те, що це було безпідставно та несправедливо, то у нас є обмеження в законі, що ми можемо оскаржувати лише в межах процедури», - зазначив О. Кравець. Тому він запропонував ввести оскарження рішень ВККС за суттю «в адміністративному та судовому порядку».

Відмітимо, що європейські експерти захищають важливість участі громадянського суспільства у відборі і оцінці суддів, а також залучення міжнародних експертів до судової влади.

«Деякі питання потребують негайного втручання законодавця. І саме суддівська спільнота може сказати, як зробити так, щоб все було гаразд», - відмітив Олександр Кравець.

«На жаль, посадові особи як зовні, так і всередині судової системи не виконують деякі рішення органів суддівського самоврядування. Тому треба посилити дисциплінарну відповідальність посадових осіб (штраф та тимчасове відсторонення від посади) за невиконання рішень органів суддівського самоврядування», - додав він.

Як пізніше прокоментував нашому виданню Олександр Кравець, говорячи про відповідальність посадовців за критику судів, він акцентував увагу не на конкретних посадових особах, персоналіях чи органах, а на тому, що державні службовці взагалі не мають права критикувати органи державної влади. Це прямо заборонено кодексом етики державного службовця.

Також він зауважив, що надання права Вищій раді правосуддя відсторонення таких осіб від посад є його особистою пропозицією.

Стосовно Громадської ради доброчесності він зауважив, що в своїй презентації не мав на увазі пропозицію ліквідації ГРД як інституції.

«Йдеться про виключення їх з кола осіб, які беруть участь у здійсненні кваліфікаційного оцінювання суддів, а не про повну ліквідацію ГРД», - зазначив він та додав, що АРССУ не заперечує, що ГРД має право здійснювати громадський контроль за діяльністю органа, за зразком РГК ДБР чи РГК НАБУ.   

«Разом з тим, на мою думку, релевантними представниками громадянського суспільства є парламент України. Це єдиний орган, який уособлює в собі наше громадянське суспільство, бо він обраний народом для того, щоб представляти його інтереси. І будь-яка інша громадська організація, навіть з великою кількістю членів, не може репрезентувати усе громадянське суспільство», - підкресли О. Кравець.

"Судово-юридична газета"